Статус ризикового платника ПДВ давно перестав бути суто технічною проблемою, яку можна вирішити стандартним набором дій.

На практиці все частіше бізнес стикається з іншим сценарієм:
оскарження — успішне, статус зняли, але через кілька місяців компанія знову опиняється у переліку ризикових. Без нових аргументів, без чітких причин і без реальних змін у діяльності.

У таких випадках стає очевидно: проблема не вирішується шаблонними процедурами. Потрібні нестандартні, але абсолютно законні механізми, які працюють не з наслідками, а з причинами повторної ризиковості.

В українському бізнес-середовищі назріває черговий шторм. Законотворці підготували зміни до Податкового кодексу України, які можуть фактично нівелювати переваги спрощеної системи оподаткування для тисяч підприємців. Згідно з оприлюдненим Міністерством фінансів України законопроектом, держава планує зобов’язати платників єдиного податку реєструватися платниками ПДВ, якщо їхній річний дохід перевищує 1 мільйон гривень.

Вихід на міжнародну арену вимагає ретельної підготовки, особливо в частині оподаткування в країнах, де знаходяться ваші користувачі. Нехтування цими аспектами може призвести до значних штрафів, репутаційних втрат та навіть блокування доступу до певних ринків. Одним із ключових, і часто недооцінених, податків є податок на додану вартість / Value-Added Tax (ПДВ/VAT).
Ця стаття фокусується на ситуаціях, коли ваша компанія продає послуги кінцевим споживачам в інших, іноземних країнах.

Ще у 2023 році до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України) були внесені зміни. Його доповнили новими підпунктами (4 та 5), які на період воєнного стану передбачають звільнення від сплати ПДВ на операції з імпорту та постачання в Україні певних товарів оборонного призначення відповідно до визначених підкатегорій УКТ ЗЕД.