Мораторій на перевірки від Президента: чи справді бізнесу дадуть спокій?
Нещодавно бізнес-спільноту сколихнула новина: Президент України указом 538/2025 “Про рішення Рада національної безпеки і оборони (РНБО) від 21 липня 2025 року “Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні” ініціював введення мораторію на податкові перевірки. Багато підприємців зітхнули з полегшенням, адже це звучить як довгоочікувана перерва від візитів податківців.
Але чи все так просто? Давайте розберемося, що це рішення означає насправді та кого воно торкнеться.
Рішення РНБО — це ще не закон
Перше і найголовніше, що потрібно зрозуміти: рішення РНБО — це не закон.
Частина 3 та 4 Закону України “Про РНБО” зазначають, що прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України. Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.
В українській системі права існує чітка ієрархія. На вершині стоїть Конституція, за нею йдуть закони, які ухвалює Верховна Рада (наприклад, Податковий кодекс України). А вже нижче знаходяться підзаконні акти: укази Президента, постанови Кабміну та рішення РНБО.
Простими словами, підзаконний акт не може скасувати чи змінити норми закону. Він є радше дорученням для органів влади (уряду, податкової) розробити та виконати певні заходи в межах чинного законодавства.
Рішення РНБО від 21.07.2025 якраз і є таким дорученням. Воно прямо каже Кабінету Міністрів: «невідкладно вжити заходів», щоб «встановити обмеження на проведення перевірок». Тобто, РНБО не ввела мораторій сама, а лише дала старт процесу.
Висновок: Для того, щоб мораторій запрацював по-справжньому, Верховна Рада має ухвалити відповідний закон, який внесе зміни до Податкового кодексу. Без цього закону будь-які обмеження будуть юридично хиткі.
Чому так важливий саме закон? Справа у строках давності
Податковий кодекс (стаття 102) дає податковій службі 1095 днів (рівно 3 роки) на те, щоб перевірити правильність ваших декларацій та сплати податків. Якщо цей термін минув, перевіряти вас за цей період вже не можна.
Однак, цей трирічний «лічильник» може бути зупинений. І одна з ключових підстав для зупинки — це коли податковій службі «згідно із законом» заборонено проводити перевірки.
Зверніть увагу на формулювання — «згідно із законом». Це означає, що лише мораторій, введений повноцінним законом, може легально «поставити на паузу» сплив цих 1095 днів. Рішення РНБО чи постанова Кабміну такої юридичної сили не мають.
Висновок: Поки не буде ухвалено окремий закон, податківці можуть стверджувати, що строки давності не зупинились, що створює правову невизначеність для бізнесу.
Хто потрапить під мораторій?
Найцікавіше питання — кого саме торкнеться обіцяне послаблення. Рішення РНБО чітко визначає, що мораторій поширюватиметься на:
Авторизованих економічних операторів.
Суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику.
І тут виникає головна проблема: на сьогодні невідомо, як саме визначатимуть цей «незначний ступінь ризику» для цілей мораторію.
Так, у податкової вже є механізми оцінки ризиковості, але вони слугують для абсолютно різних цілей:
Ризиковість для плану-графіка перевірок. Ця система ділить бізнес на три групи (високий, середній, незначний ризик), щоб вирішити, як часто проводити планові документальні перевірки. Критерії тут пов'язані зі збитковістю, рівнем сплати податків у галузі, операціями з сумнівними контрагентами тощо. Але ключове тут в тому, що такі критерії поширюються лише на відбір платників податків до включення в план-графік податкових перевірок.
Ризиковість для блокування податкових накладних з ПДВ. Це зовсім інша система (СМКОР). Її мета — в режимі реального часу зупиняти підозрілі операції. Критерії тут інші: відсутність офісу чи персоналу, неподання звітності, наявність інформації про участь у «скрутках».
Чи візьмуть за основу одну з цих систем? Чи створить якусь нову, гібридну модель? Наразі відповіді немає. Це означає, що бізнес поки не може бути впевненим, чи потрапить він до категорії «щасливчиків».
Що робити бізнесу просто зараз?
Не розслаблятися. Пам'ятайте, що рішення РНБО — це лише початок. Мораторій ще не діє.
Слідкувати за новинами. Головний документ, на який ми всі чекаємо, — це законопроект від Кабінету Міністрів та його ухвалення Верховною Радою.
Тримати документи в порядку. Незалежно від того, вважаєте ви себе ризиковим чи ні, порядок у бухгалтерії та документах — найкращий захист від будь-яких претензій.
Мораторій — це безумовно позитивний сигнал для бізнесу. Але, як це часто буває, диявол криється в деталях. Тож чекаємо на закон і сподіваємося, що його норми будуть чіткими та зрозумілими.
